Як працює VAR: коли втручається відеоасистент і як ухвалюються рішення

Кожен, хто хоч раз дивився сучасний футбольний матч, знайомий із цією сценою: гравець забиває гол, трибуни вибухають радістю, а потім усі завмирають у очікуванні — арбітр підносить руку до вуха, дивиться кудись убік, і наступні дві-три хвилини нічого не відбувається. Потім або гол підтверджується, або глядачі бачать жест рукою біля лінзи уявної камери. VAR ухвалив рішення.

Попри те що система відеоасистентів існує вже понад десять років, більшість уболівальників досі не розуміє, за якими правилами вона працює, чому одні моменти перевіряють, а інші — ні, і чому технологія, покликана усунути помилки, сама нерідко стає джерелом суперечок. Ця стаття — повний практичний розбір системи VAR: від архітектури до конкретних протоколів.

Що таке VAR і навіщо його запровадили

VAR — абревіатура від англійського Video Assistant Referee, тобто відеоасистент арбітра. Це не окремий суддя, який замінює головного, а система підтримки прийняття рішень, яка працює паралельно з бригадою арбітрів на полі.

Ідею відеоперегляду в футболі обговорювали десятиліттями, але реальних кроків до впровадження ФІФА зробила лише у 2016 році, запустивши пілотні проекти в кількох лігах. Офіційно VAR дебютував на Кубку конфедерацій ФІФА 2017 року, а вже на Чемпіонаті світу 2018 року в Росії система застосовувалась у всіх матчах турніру.

Головна причина запровадження — усунення явних помилок в ключових моментах, які кардинально впливають на результат. Футбол завжди мирився з суддівськими похибками як частиною гри, але низка резонансних епізодів — незараховані голи, незасуджені пенальті, безпідставні вилучення — змусила ФІФА та ІФАБ (International Football Association Board, орган, що визначає правила гри) діяти.

Хто входить до команди VAR: люди за камерами

За лаштунками кожного матчу з VAR працює ціла бригада фахівців. Розуміння їхніх ролей допомагає зрозуміти, чому перевірка іноді займає кілька хвилин.

• Відеоасистент арбітра (VAR) — головна особа у відеокімнаті. Це ліцензований арбітр із великим досвідом, який стежить за всіма ключовими епізодами матчу в режимі реального часу.
• Асистент відеоасистента (AVAR) — допомагає VAR: контролює офсайдні епізоди, відстежує певні категорії порушень, перемотує відео до потрібного моменту.
• Технічний оператор — керує програмним забезпеченням, перемикає камери, надає потрібні ракурси та запускає інструменти вимірювання ліній офсайду.
• Спеціаліст з офсайду (у топ-лігах) — в деяких змаганнях окремий фахівець займається виключно перевіркою офсайдних ситуацій за допомогою напівавтоматичної технології.

Уся команда перебуває у так званій відеооперативній кімнаті (ВОК) — спеціально обладнаному приміщенні, яке може знаходитися безпосередньо на стадіоні або в централізованому центрі (наприклад, у Бундеслізі всі матчі обслуговуються з єдиного центру у Кельні).

Чотири категорії епізодів, які перевіряє VAR

Це найважливіший принцип, який треба засвоїти. VAR не перевіряє все підряд. ІФАБ суворо обмежив втручання чотирма категоріями епізодів:

1. Голи та порушення перед забитим м'ячем — VAR перевіряє, чи не було офсайду, гри рукою або фолу в атаці безпосередньо перед тим, як м'яч потрапив у сітку.
2. Пенальті та порушення в штрафному майданчику — чи справді був фол, чи не було офсайду до початку епізоду, чи не зіграв атакувальний гравець рукою.
3. Прямі червоні картки — VAR перевіряє лише пряме вилучення (груба грубіянська поведінка, укус, плювок, зупинка очевидної голевої ситуації), але не переглядає ситуації з другою жовтою карткою.
4. Помилкова ідентифікація — коли арбітр показує картку не тому гравцеві.

Усе, що виходить за межі цих чотирьох категорій, VAR не розглядає — навіть якщо відеоасистент бачить очевидний фол або симуляцію. Це принципово: система втручається лише там, де помилка може безпосередньо вплинути на результат матчу.

Ключове поняття: «явна і очевидна помилка»

Навіть у межах чотирьох категорій VAR не виправляє кожне рішення головного арбітра. Протокол передбачає втручання лише тоді, коли йдеться про явну і очевидну помилку (в оригінальній термінології ФІФА — clear and obvious error).

Це означає: якщо арбітр на полі прийняв рішення, яке можна трактувати по-різному, VAR не має права його змінити — навіть якщо відеоасистент особисто вважає інакше. Втручання виправдане тільки тоді, коли відеозапис однозначно доводить помилку, яка не потребує суб'єктивної оцінки.

Саме цей принцип є джерелом найбільших суперечок: де проходить межа між «очевидною» і «дискусійною» помилкою — питання, на яке різні судді відповідають по-різному.

Як побудований протокол перевірки: крок за кроком

Щоб зрозуміти, чому перевірка триває іноді 30 секунд, а іноді — 4 хвилини, потрібно знати послідовність дій.

Фаза 1: Автоматичний моніторинг

VAR та AVAR безперервно стежать за матчем із самого початку. Щойно відбувається потенційно ключовий епізод, відеоасистент починає перегляд у режимі реального часу та у сповільненому відтворенні — ще до того, як головний арбітр прийняв рішення або зупинив гру.

Фаза 2: Комунікація з головним арбітром

Якщо VAR виявляє потенційну помилку, він виходить на зв'язок із головним арбітром через навушники. Важливо: арбітр на полі завжди знає, що відбувається перегляд, — він не «чекає в темряві». Комунікація відбувається постійно.

Фаза 3: Рекомендація або огляд на полі (ОФР)

Після аналізу можливі два сценарії:

• VAR надає рекомендацію — відеоасистент повідомляє головного арбітра, що рішення слід змінити, і той приймає або відхиляє цю рекомендацію.
• Огляд на полі (ОФР / OFR — On-Field Review) — VAR рекомендує головному арбітру самостійно переглянути відеозапис на моніторі біля поля. Арбітр підходить до екрана, дивиться відео й ухвалює остаточне рішення.

Фаза 4: Остаточне рішення

Незалежно від того, скільки разів VAR переглянув епізод і яка його думка, остаточне рішення завжди ухвалює головний арбітр. Це ключовий принцип системи: VAR — дорадчий орган, а не замінник судді.

Чому рішення завжди залишається за головним арбітром

Цей принцип часто дивує уболівальників: якщо є технологія, чому не дозволити їй вирішувати? Відповідь криється у філософії, закладеній ІФАБ при розробці системи.

По-перше, багато рішень у футболі мають суб'єктивний характер — оцінка наміру, ступінь жорсткості контакту, визначення «навмисної» гри рукою. Машина чи відеоасистент у кімнаті не бачать певних деталей, які фізично присутній на полі арбітр може відчути або помітити.

По-друге, це питання відповідальності. Якщо рішення ухвалює технологія — хто несе відповідальність за помилку? Система VAR зберігає людський елемент: арбітр на полі підзвітний і несе відповідальність за кожне рішення.

По-третє, зберігається принцип авторитету арбітра — якщо гравці та тренери бачать, що суддя лише виконує команди з кімнати, авторитет арбітражу підривається в основі.

Офсайд і VAR: чому перевірки тривають так довго

Перевірки офсайду — найтриваліший тип VAR-аналізу, і саме вони найчастіше призводять до скасування голів. Щоб зрозуміти чому, варто розібратися в технології.

Традиційний метод: оператор вручну проводить лінії по кадру відео, визначаючи позицію атакувального гравця та останнього захисника. Проблема — камери знімають не строго горизонтально, а під кутом, що спотворює перспективу. Тому оператор повинен знайти ідеальний кадр (момент, коли м'яч торкнувся ноги пасувального гравця) і провести коректні лінії. Цей процес може займати 2–4 хвилини.

Напівавтоматична технологія офсайду (SAOT), запроваджена ФІФА на ЧС-2022 у Катарі та поступово впроваджувана в топ-лігах, суттєво прискорює процес. Система використовує дані з 12–29 спеціальних камер і сенсори у м'ячі для автоматичного визначення офсайдної позиції. Рішення генерується за кілька секунд.

Важливо розуміти: навіть якщо офсайд становить лише кілька сантиметрів — систематичне правило. VAR зобов'язаний зафіксувати порушення незалежно від «величини» офсайду.

Гра рукою: найсуперечливіша категорія перевірок

Жоден аспект VAR не породжує стільки суперечок, як рішення щодо гри рукою. Причина — правила ІФАБ неодноразово змінювались і досі містять значний суб'єктивний елемент.

Ключові принципи чинних правил щодо гри рукою:

• Навмисна гра рукою завжди є порушенням — незалежно від того, чи став м'яч результатом цього контакту.
• Ненавмисна гра рукою є порушенням, якщо після неї гравець атаки забиває гол або створює голевий момент.
• Положення руки має значення: рука в «неприродному положенні» (вище рівня плеча, відведена в сторону для збільшення обсягу тіла) частіше кваліфікується як порушення.
• Гол, забитий безпосередньо рукою або плечем вище лінії пахви, не зараховується.

VAR перевіряє гру рукою як перед голом (чи не торкнувся м'яча рукою атакувальний гравець), так і в штрафному майданчику (чи не зіграв захисник рукою). Складність у тому, що арбітри в різних країнах і різних змаганнях трактують «неприродне положення» по-різному — звідси постійні суперечки.

Як поводитися під час паузи: що відбувається на полі

Поки VAR проводить перевірку, на полі діє чітка процедура:

1. Гра зупинена або ще не відновлена після попереднього епізоду.
2. Головний арбітр може показати жест у формі прямокутника (обведення пальцями кутів уявного екрана) — це означає, що перевірка офіційно розпочата і глядачі на стадіоні це бачать.
3. Гравці зобов'язані залишатися на своїх позиціях і не натовпитися навколо арбітра.
4. Якщо арбітр іде до монітора ОФР, він самостійно переглядає відео — гравці та тренери не мають права підходити до нього в цей момент.
5. Після ухвалення рішення арбітр жестом сигналізує про результат: підтвердження гола (широкий жест руками до центру поля) або скасування (перехрещені руки над головою).

Типові помилки у розумінні VAR: що часто плутають

Попри роки існування системи, уболівальники регулярно виявляють ті самі хибні уявлення.

• «VAR вирішує все». Ні. VAR може втрутитися лише в чотирьох категоріях і лише при явній помилці. Суперечливий пенальті, який арбітр не призначив, VAR може не виправити — якщо рішення не є «очевидною» помилкою.
• «Якщо VAR мовчить — все правильно». Не обов'язково. VAR міг переглянути епізод і вирішити, що втручання не обґрунтоване, — навіть якщо рішення арбітра здається спірним.
• «VAR перевіряє другі жовті картки». Ні. Другу жовту (що веде до вилучення) VAR не переглядає — тільки прямі червоні.
• «Тренер може запросити перевірку VAR». У більшості змагань — ні. Футбол (на відміну від тенісу чи крикету) не передбачає тренерських запитів на перегляд. Виняток — деякі формати, де це тестується.
• «VAR завжди правий». VAR теж може помилятися — неправильно вибрати кадр для офсайдної лінії, не помітити важливий ракурс або дати суб'єктивну оцінку контакту.

Напівавтоматичний офсайд і майбутнє технологій

Технологія VAR не стоїть на місці. Найбільший прогрес відбувається саме у визначенні офсайду, де людська похибка при кресленні ліній завжди була проблемою.

Напівавтоматична технологія офсайду (SAOT) поєднує кілька компонентів:

• Спеціалізовані камери (12 і більше), що знімають із різних кутів з частотою 50–100 кадрів на секунду.
• Комп'ютерне відстеження 29 точок тіла кожного гравця у режимі реального часу.
• Чіп у м'ячі, що фіксує точний момент контакту (400 разів на секунду).
• Алгоритм, який автоматично будує тривимірну модель сцени й визначає офсайдну позицію.

Результат — анімована 3D-модель, яку транслюють на табло стадіону та у телетрансляцію. Перевірка займає кілька секунд замість кількох хвилин. Станом на сьогодні ця технологія поширюється на ЧС ФІФА, Ліги чемпіонів та в провідних національних чемпіонатах.

VAR у різних змаганнях: відмінності у правилах

Система VAR не є однаковою в усіх змаганнях. Хоча базові принципи ІФАБ однакові, деталі реалізації відрізняються.

• Чемпіонат світу ФІФА та Ліга чемпіонів УЄФА — найповніша версія з SAOT, великою командою ВОК і централізованим контролем якості.
• Топ-національні ліги (АПЛ, Бундесліга, Серія А) — повноцінний VAR, але з різними підходами: Бундесліга використовує централізований кельнський центр, АПЛ — децентралізовані команди.
• Нижчі дивізіони і юнацький футбол — VAR часто відсутній через вартість впровадження та нестачу ліцензованих відеоасистентів.
• Жіночий футбол — VAR впроваджується поступово; на топ-турнірах ФІФА та УЄФА вже присутній.

Критика системи: що VAR не вирішив і нові проблеми, які він створив

Попри задекларовану мету усунення помилок, VAR не позбавлений серйозних недоліків, які визнають навіть його прихильники.

Проблема святкування. Гравці й уболівальники навчилися не святкувати голи — адже радість може виявитися передчасною. Це змінює емоційну динаміку гри, яка завжди була невіддільна від культури футболу.

Затримки та темп гри. Тривалі перевірки порушують ритм матчу і нерідко гасять атмосферу на трибунах. Дослідження показують, що середній матч АПЛ втрачає 4–6 хвилин «мертвого часу» через VAR-перевірки.

Непослідовність рішень. «Явна і очевидна помилка» трактується по-різному в різних лігах і різними суддями. Уболівальники бачать, як схожі ситуації вирішуються протилежно — і довіра до системи підривається.

Проблема мікроофсайдів. Системи, здатні виміряти офсайд у кілька міліметрів, породжують питання: чи правомірно скасовувати гол через позицію, яку неможливо визначити людським оком? Деякі ліги тестують введення «допустимої похибки» у кілька сантиметрів.

Відсутність прозорості. На відміну від тенісного Hawk-Eye, де глядач бачить анімацію й розуміє рішення, у футболі причини VAR-рішень часто залишаються незрозумілими — особливо в епізодах із контактом або грою рукою.

Практичні поради для глядача: як читати VAR-паузи

Якщо ви хочете розуміти, що відбувається під час перевірки — ось конкретні підказки:

• Арбітр показує «прямокутник» руками — офіційно розпочатий огляд у відеокімнаті.
• Арбітр іде до монітора біля поля — VAR не зміг однозначно вирішити питання і рекомендував ОФР; арбітр сам переглядає відео.
• Пауза триває 3–5 хвилин — швидше за все, перевіряють офсайд традиційним методом (кресляться лінії вручну) або VAR ретельно вивчає кут огляду контакту.
• Пауза коротка (30–60 секунд) — зазвичай VAR переглянув і підтвердив рішення арбітра або передав чітку рекомендацію.
• На екрані з'являється 3D-анімація офсайду — ліга використовує SAOT; рішення є об'єктивним за визначенням системи.
• Арбітр перехрещує руки над головою — гол скасовано.
• Арбітр вказує на центр поля широким жестом — гол підтверджено.

Часті запитання

Чому VAR скасовує голи через міліметри офсайду?

Правила футболу не передбачають мінімального порогу офсайду — будь-яка частина тіла, якою можна забити гол, за межею захисника вважається порушенням. Сучасні технології вимірювання настільки точні, що фіксують різницю в кілька сантиметрів. Деякі федерації обговорюють введення «буферної зони» у 10–20 см, але зміни до правил поки не ухвалено.

Чи може тренер попросити VAR переглянути момент?

У переважній більшості змагань — ні. Футбол не передбачає тренерських запитів на перегляд, на відміну від тенісу або американського футболу. VAR ініціює перевірку самостійно. Виняток — деякі тестові формати (наприклад, окремі турніри в Австралії), де тренерам дозволено обмежену кількість запитів.

Чому арбітр іноді не йде до монітора, хоча момент здається очевидним?

Похід до монітора (ОФР) відбувається лише тоді, коли VAR не може однозначно визначити рішення дистанційно і потребує, щоб головний арбітр сам оцінив епізод. Якщо VAR упевнений у своїй рекомендації — він передає її по рації, і арбітр просто змінює рішення, не підходячи до екрана.

Чи перевіряє VAR симуляції та «нырки»?

Ні, симуляція не входить до чотирьох категорій епізодів, які VAR має право перевіряти. Якщо арбітр на полі не зафіксував симуляцію, VAR не може втрутитись. Однак якщо арбітр призначив пенальті, а VAR бачить, що контакту не було — це вже категорія «помилкове призначення пенальті», і перевірка виправдана.

Скільки часу має VAR на прийняття рішення?

Жорстких часових обмежень протокол ІФАБ не встановлює, хоча внутрішні інструкції більшості ліг рекомендують завершити перевірку якнайшвидше. На практиці середня перевірка займає від 30 секунд до 3–4 хвилин. Рекордно тривалі перевірки (понад 5 хвилин) трапляються при складних офсайдних епізодах або коли потрібно переглянути десятки кадрів для визначення моменту фолу.